Помилуй, Господи, мене! (Пс. 55)

Автор: Людмила Гуменюк

Помилуй, Господи, мене! 
Бо люди хочуть проковтнути! 
Одного дня не промине – 
Знов вороги щось можуть втнути! 
Як проти мене повстають, 
Із упованням я – до Тебе! 
З Тобою я їх не боюсь, 
Це ж плоть! Лякатися не треба! 
Поперекручують слова – 
Я в Господі прославлю слово: 
Тобі і слава і хвала! 
Шукають, щоб зробити злого?! 
Збираються, ховаються, 
Зловити хочуть мою душу, 
І таки надію мають: 
З стежини я своєї зрушу? 
Господь! За зло їх покарай! 
Мої Ти сльози злий у посуд, 
Тинятися не можу – край! 
У книзі запиши їм осуд! 
Тебе покличу, ворогів
Назад від мене повертаєш, 
І от тоді я і взнаю, 
Що Ти мені допомагаєш! 
Так, не боюся я людей! 
Я в Господі прославлю слово! 
Спасешь від смерті, щоб ходив
Під очі Господа живого!