Мій Батько

Автор: Анна Принь

Схиляюся до Батькових грудей,
Та знов стає прозорим й чистим небо.
Схиляюся до Батькових грудей,
І думаю: "Як я могла без Тебе,

Без ніжності Твоєї і тепла,
Що в серці відчуваю невимовно?"
І лиш у Тобі спокій я знайшла,
Що Ти даєш так щиро й безкоштовно.

Ти всього вартий! Вічність не мине
Нікого, але вік життя прожити,
Бажають люди так, щоб зупинити
Нестримний пробіг часу... Головне

Лишається позаду, коли бачать,
Як хворі діти у лікарнях плачуть,
І хочеться їм так допомогти...
Але створити диво можеш Ти,

І тільки Ти піднімеш цю дитину!
Ти не покинеш нас ні на хвилину,
І навіть, коли в темряві життя
Загубимось, Ти знов почнеш буття,

Даєш із чистої сторінки Ти натхнення
Шляхом іти святого одкровення,
І з кожним кроком бачити Тебе
Все ближче поруч, даючи себе

Вести шляхом, якого ще не знаю,
Але все глибше в серці відчуваю,
Що Ти - мій вірний Батько. Всюди Ти
Підтримаєш і проведеш завжди!