Лілія Мандзюк - Небо

Небо

Небо

На землі є літо і весна,
Знаємо: є осінь, є зима;
А коли ввійдемо в Божий рай,
Місце те — без зим, там теплий край.

На землі мандруєш — є піски,
Часом ноги зранені твої;
А в домівці рідній, не земній,
Там ходитимеш по вулиці золотій.

Нарікає хтось: йому не вір,
А про того знай, що він злодій;
Небеса — країна без гріха,
Там брати усі, усі рідня.

Уночі нам темно без зорі,
Добре, якщо світять ліхтарі;
А у небі сонця хоч нема,
Не відоме слово там “пітьма”.

Часом спека, часом буревій, -
Захисти, Ісусе Боже мій.
Час прийде — ввійдемо в небеса,
Алілуя, Господу хвала!
https://www.holypoem.com/11478
@holypoem

добавил: Лілія Мандзюк 656 читателей

Похожие стихи

Понад тисячу днів
Лілія Мандзюк
18
Важливіша за вірші
Лілія Мандзюк
391
З тобою Бог!
Лілія Мандзюк
431
Літо, жнива і ми
Лілія Мандзюк
373
Любити – це…
Лілія Мандзюк
270
Атеїсти!?
Лілія Мандзюк
342
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 588
Гостей: 587
Пользователей: 1

Иван Снесарь