Лілія Мандзюк - Небо

Небо

Небо

На землі є літо і весна,
Знаємо: є осінь, є зима;
А коли ввійдемо в Божий рай,
Місце те — без зим, там теплий край.

На землі мандруєш — є піски,
Часом ноги зранені твої;
А в домівці рідній, не земній,
Там ходитимеш по вулиці золотій.

Нарікає хтось: йому не вір,
А про того знай, що він злодій;
Небеса — країна без гріха,
Там брати усі, усі рідня.

Уночі нам темно без зорі,
Добре, якщо світять ліхтарі;
А у небі сонця хоч нема,
Не відоме слово там “пітьма”.

Часом спека, часом буревій, -
Захисти, Ісусе Боже мій.
Час прийде — ввійдемо в небеса,
Алілуя, Господу хвала!
https://www.holypoem.com/11478
@holypoem

добавил: Лілія Мандзюк 662 читателя

Похожие стихи

Правдивий друг
Лілія Мандзюк
223
Бог з тобою
Лілія Мандзюк
502
Боже, Ти - чудовий!
Лілія Мандзюк
266
Христовій Церкві
Лілія Мандзюк
387
Християнка
Лілія Мандзюк
656
Постійте!
Лілія Мандзюк
24
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 97
Гостей: 97
Пользователей: 0