Знай: Бог на тебе чекав

Автор: Лілія Мандзюк

"...Покайтеся, і віруйте в Євангелію!" (Біблія, Мр.1:15)

Бог кличе! Бог кличе. Невже ти не чуєш?
Чому ж стороною без Нього мандруєш?
Чому відкладаєш на потім усе,
А потім чи буде? Сьогодні Бог жде!

Не варто на потім надіятись, друже,
І голос Любові відкинуть байдуже.
Ти нині здоровий, на світі живеш,
А може вже завтра в могилу зійдеш?

І вічна душа піде в інші простори.
Зустрінуть чи ні тебе ангельські хори?
У вічную радість чи в вічні плачі
По смерті піти доведеться тобі?

"Мене засміють, - кажеш нині, - всі люди",
Задумайсь: де п'яницям, блудникам бути?
Ти також із ними?! Не блудиш, не п'єш, -
Та осторонь Бога і Церкви живеш.

Ще власная гордість у серці гніздиться,
І гріх не дає із Христом порідниться.
Ти так ще залежиш від думки людей,
Від їх лиш дочасних, облудних ідей.

Якісь ритуали священні вчиняєш,
Молитву із ранку й на вечір читаєш.
А Бога не знаєш, не знаєш Христа,
Хоч десь в глибині Його прагне душа.

Спасай свою душу! Цей день - день спасіння,
Сьогодні покайся й одержиш нетління.
Великі страждання, Голгофа і хрест...
Прийшла перемога - Бог з мертвих воскрес!!!

Воскреснеш і ти! О, куди попрямуєш,
Якщо без Спасителя стежку торуєш?
Бог все найцінніше за тебе віддав,
І хоче, щоб милість по вірі прийняв.

А ти каяття на пізніше лишаєш,
Що буде за хвильку - не знаєш, не знаєш.
Щоб скутий дочасний навіки не став, -
Покайся... і знай: Бог на тебе чекав.