Не помирай, не вбивай себе!

Автор: Лілія Мандзюк

Ти стоїш на краю до обриву...
Ні надії, ні щастя в душі,
І гнітючі думки, як та злива...
Не спіши помирать, не спіши!

На роботі проблеми, в родині,
І любов хтось відкинув твою.
Одиноко, самотньо в хатині,
Нарікаєш на долю свою.

Не спіши помирать, не спішися
З цього світу завчасно піти.
У небесную даль подивися,
Там є Той, Хто поможе в житті.

Ти до Нього всім серцем звернися, -
Бог для щастя твого помирав.
Не спіши помирать, не спішися,
Він тебе вже давно покохав.

Про Ісуса нічого не чув ти,
Про Його досконалу любов.
Біля тебе! Скорій поспіши же!
Він тебе в самотині знайшов.

Розкажи все правдивому Другу,
Біль душі в простоті принеси.
Бог простягне всесильную руку,
Допоможе, розрадить в журбі.

Ти відчуєш присутність Господню,
Як повітря реальне, й Він є.
Твою душу потішить самотню.
Бог чекає, Він любить тебе!

Ти для вічного створений жити,
На землі прославляти Творця.
О, дозволь Богу все відродити,
Все змінити, дать щастя, буття!!!