Потаємна кімната

Автор: Лілія Мандзюк

“Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?” (біблія, 1кор.3:16) 

Потаємна кімната — комора чи льох.
Рідко гості є там, але бачить все Бог.
Господині дбайливі й там лад тримають,
А як чесно — непотріб часом складають.

У кладовці зустрінеш відро зі сміттям,
Що ще вчора потрібно було знищить нам.
Місце те найпізніше ми прибираєм.
Ніхто ж не зайде, — так собі розважаєм.

Друзі вже на порозі, щось не встигаєш,
За хвилинку туди зайве повідправляєш.
І надія жевріє, що бажаний гість,
Не проявить, проникнуть туди, вміння й хист.

Якщо поспіх буває і безлад на мить.
То рука працьовита прибрати спішить.
Й знову чисто, приємно — радіє душа,
І проходить світліше щоденне життя!

Щось подібне й з душею, якщо у ній хлам.
Бог говорить: не знаєш, що тіло мій храм?
Та біда уся в тому, коли ми гріхи
Культивуєм в собі і несем крізь роки.

Тоді ми храм не Божий, якщо вчинки злі.
А коли не Христа, тоді від сатани.
Зрозуміймо: зустрінем погибель свою,
Якщо так і залишимось в власнім гріху...