Не шукайте мене у минулому
Автор: Леся Данильчик
Не шукайте мене у минулому,
Не зна́йдете - мене там вже нема.
Що було, не старайтесь вернути...
Я в минуле не хочу й сама.
Там, можливо, була я щасливою,
Там і час вже вперед не жене,
Там з усмі́шкою, може, ходила я,
Та туди вже не тягне мене.
Ви спитайте: "Чому? Що змінилося?
Чом не хочу вернутись туди,
Де багато ще мрій не здійснилося,
Де так весело бу́ло завжди́?"
Я скажу́, що тоді я не знала ще,
Не знайома була із Творцем,
Що мені дарував все життя моє,
І наповнив його кожним днем.
Не була я у Божій присутності,
Не пізнала ту справжню любов,
І не знала любові могутності,
Що за мене Ісус пролив кров.
Та, коли на путі мене Бог спинив,
Зрозуміла життя свого́ сенс,
Що Христос із кайданів мене звільнив,
І за Ним я ітиму тепер.
Так, минуле було вже, й не буде...
Невідомість навіює страх...
Та я знаю, що моє майбутнє
У Ісуса пробитих руках.
Нелегкі ще чекають мене бої́,
Та з всіх сил буду йти до мети.
Хочу так я прожити всі дні свої́,
Щоб у вічні оселі ввійти.
* * *
Не шукайте мене у минулому,
Не зна́йдете - мене там вже нема.
Що було, не страрайтесь вернути,
Я в минуле не хочу й сама.
21.12.2018
https://www.holypoem.com/14807
@holypoem
