Любити – це…

Автор: Лілія Мандзюк

Любов – це в робочій одежі
Мама твоя і моя,
Цукерки «за дармо» малечі
Від бідного жебрака.


Любов – це недоспані ночі,
Любов – молитви в тиші.
І хоч закриваються очі,
Серце каже: служи.


Любов – це себе віддавати,
Любов – не таїти гріх.
Любити – це значить прощати, -
Не друзів лише, усіх.


В любові немає лукавства,
І підступу на устах.
Носієм є Божого Царства – 
Любов, що живе в віках.


Любов – це уміти змовчати,
Тоді, коли ти правий.
За зло добром віддавати,
Й не знати слова «скупий».


Любити – це значить уміти
Дивитися крізь роки, -
Й чекати у небі зустріти
Тих, хто були неправі.


Любити – надію нести,
Тому, хто в дорозі впав.
Схилитись до нього, підвести,
Щоб впавший жити бажав.


Любити – це вгору не нестись,
Любити – це віддавать.
Любити – це в небо піднестись,
І вічно там пробувать.

https://www.youtube.com/watch?v=mfeC2A0CAuU