ТИ ЗНАЙШОВ МЕНЕ

Автор: Юлія Лапушанська

Я ніхто
Про це будь-хто знає

Я ніхто
І що
І взагалі

Ти знаєш, що я був на перекладині болю

: Ти знаєш
Що мене не люблять
: Ти знаєш
Що вони пусті
Вони порожні
- Ні, це я такий...


Я ненавиджу запах
Гнилої правди

Коли хочеться забути
_Ой, а що то є?

Я ненавиджу
Коли до мене липнуть на пристані
Пристають на липі
І тоне увесь дім
Що стояв
_Коли?
Погляд в нікуди

Я ненавиджу
Листи, що без відправки
Намагаються красти
І розкривають до отримання
Офіційної персони їх
І не знаходять, куди
Адреси губляться
Пригубляються реки
Виграють грубі замки

Я ненавиджу
Увесь це цбіль
Він дієздатний

_О, цей чудовий дім
Повний любові [та тюрми]
Це правда

Ти знаєш
Я колись був борцем за правду
Доки вона не покинула мене

А потім
Я сховався
Я ночами не показував, що насправді є

Я мовчав
Увесь розбитий
Та понурений
_Бідолаха
_Так і є

Залиште мене усі

Я хочу вийти з цієї кімнати
Я хочу, щоб вони усі пішли

Мій біль
Він залишає жарти
Він закидає фітбеки
Лиш би не говорити усе, як є

А що їм сказати?
Привіт, мене звати Л
І я лежав у психіатричній лікарні
А ще - спав з десятком чоловіків
І останній був порнозіркою?
Він розділив зі мною свою професію?
Відносини у трьох - зовсім не твоє
Хоча я тоді думав не так
А те каміння, що лежало всередині мене
Часто випадало в унітаз?

Якось так?
Це ж ще не все

Я ненавиджу
Увесь цей біль суєти

Покиньте мене всі
Я нікуди не хочу
Я ніхто і звати мене ніяк

Ніхто не знає мене
Я не є правда

Мене ненавидить увесь світ
І тільки Христос
: Розуміє
Це - як

Я забутий
Мене забули
Мене залишили
Десь далеко
За правилами
Мірками допустимого
Знаходжу там
Гниль. Гнів. Гніт.

Я повернений
Уражений панцир

Я залишенець

Тікаю до Тебе, Боже
В цей біль


До Твоїх оков
До клітки

Ти ж знаєш. Я ніхто. І усі ці побоїни
Мені ніколи не вистачить можливостей. Досягти до Небес
Ти ж знаєш. Наскільки усі успішні.
І ти ж знаєш. Що я насправді - ніхто

Мою ім'я. Не було залишене.
Я залишенець. Залишений Тобою.
На причалі покою
Ти знайшов мене