Джерело життя

Автор: Анна Принь

Крізь біль і сльози знов іду до Тебе,
Того, Хто є Творцем землі і неба,
На Кого покладаю я надію,
Навіть коли чогось не розумію.

"Навіщо це?! І доки ще терпіти?" -
У розпачі не треба говорити,
Але всім серцем щиро довіряти,
Від Бога завжди помочі шукати.

У Твоє Слово поринаю знову,
І в молитвах продовжую розмову.
Ти навіть уві сні відповідаєш,
Адже думки мої так добре знаєш.

Мене ніхто на світі не зуміє
Так звеселити, вселити надію,
Як Ти, мій Батьку люблячий і щирий,
Ти - Джерело мого життя і віри!

Тобі за все я дякую щомиті:
Що за вікном шумлять і грають діти,
Що райдуга засяяла у небі,
Й від Тебе маю те, що мені треба.

І хліб, і воду Ти благословляєш,
Міцним здоров'ям мене наділяєш,
Даєш мені утіху і натхнення,
Через живе і вічне одкровення.

Твою турботу ніжну завжди бачу,
Навіть коли, немов дитина, плачу,
І борсаюсь, блукаючи в темряві,
Осяєш Ти мене промінням слави.

Минає ніч, і настає прозріння,
Здається мені лихо лише тінню,
Що вмить розвіє сонечко любові,
Яку побачу знов у Твоїм Слові!
 
17.07.2022