Роздуми

Автор: Марія Єпіфанова

Роздуми
А чи готова я  до зустрічі із Богом?
Вночі себе в думках я запитала
І бувши чесною сама з собою
Я відповідь так дати й не змогла

І як же соромно собі признатись
Що таак багато непотрібного  ще є
Ще є гнівливість ,гордість,лінь та заздрість
Користолюбство, жадність та сварки 

Не бачу перше ближнього потребу 
А може хочу бачить перш та лиш себе?!
І виправдань собі шукаю я чимало 
Що мені не менш  потрібно, я ж усе 

Нуу майже все як краще хочу 
Та тут питання виникає для кого?
Та чи й потрібно знову виправдань шукати
Де їх не має , та й ніколи й не було

І ще б далі можна було перелічати 
Ті нескінчені , різні всі гріхи
Які як плями вкривають серце
Заповнюють і розум і думки 

Й ти розумієш,  що далі так не можна
Що ти впадеш, не зможеш , буде крах
Всьому цьому кінець беде не добрий 
Що поміч кликати потрібно в небесах

Адже лиш з Тим буду в безпеці 
Хто подарував мені життя 
Хто дав мені свободу й волю
Хто записав мене в книгу життя 

Так це Господь, предвічний Бог
Якому ім‘я Саваоф , незміний Він 
У свому слові , що каже, те виконує 
Й ніколи, те слово не повернеться назад
 
О, не покинь мене Господь
Тобі служити лиш бажаю
І трердо вірю й знаю 
Що не залишиш , проведеш 

Навчиш,очистиш, поміняєш
А де потрібно переплавиш
І вірний вкажеш шлях до неба
Й долину ту, яку пройти з Тобою треба 

Та це все лиш з Тобою зможу
Мій любий, вірний,добрий Боже 
Навчай, готуй, веди , допомагай
Веди мене , в небесний край