Спадала ніч

Автор: Неизвестен

Спадала темна ніч. Горів вогонь… 
На сонні вівці осідала тиша, 
А пастухи сиділи осторонь – 
У темряву вдивлялися пильніше. 

Текла розмова тиха. Місяць плив 
Молочним Шляхом між зірок у вирій. 
Здіймався дим стовпом поверх голів, 
І розчинявся в ночі чорно-сірій. 

Все дихало спокоєм і теплом 
В напівдрімоті… Раптом – ясне світло 
Засяяло. І з сонячним крилом 
Два Ангели з’явилося для світу. 

Від чарівних пісень розлився дзвін… 
Гриміло скрізь: «Вам чудо сотворилось. 
Родився Спас землі – у яслах Він. 
Ідіть туди, де зірка засвітилась.» 

І пастухи без нарікань пішли. 
На ноги вставши, стали на дорогу. 
У Вифлеємі у хліву знайшли 
В людській подобі родженого Бога. 

Сповитий, в світ дививсь могутній Цар, 
І вирувало щастя в повній тиші. 
Сьогодні Бог роджається в серцях, 
Не як мале дитя – а як Всевишній. 

Сьогодні Бог стоїть як захисник, 
Сьогодні Бог наш світ в руках тримає. 
Сьогодні Бог живе в життях людських, 
Сьогодні Бог веде дітей до Раю.