Упокорений Бог - приклад для життя

Автор: Лілія Мандзюк

В світі зла і брехні ясно світить Зоря, -
Не забруднена,  ніжна та чиста.
І відживлює дух добрий образ Христа, -
Упокорений Бог і людина.

Направляюсь до Нього між хащів притворств,
Простягаю і серце, і руки:
Мій Спасителю, Боже, мене бережи, -
Бо капкани диявола  всюди.

Поспішаю туди, де тече благодать,
Де Спаситель за гріх мій вмирає,
Щоб, як вмію, Ісусу подяку віддать,
У любов Його там поринаю.

Не спішить Він судити, не лестить Він теж,
Бог не хоче мене скористати.
Просто любить. Бог любить людину без меж,
Ради неї приходив страждати.

У мовчанні з Христом пломеніє душа.
Їй так легко із Ним і приємно, 
Що й не хочу вертатись у звикле життя…
Але знаю: живу не даремно!

Мій Ісусе, Спасителю - сенс моїх днів,
Моя пісня, любов і натхнення,
Моя думка, мотиви і теми віршів.
Подаруй мені Твого смирення.

Хай Христа аромати несуться навкруг:
Чистоти, доброти і любові.
Не цураючись шат не царів, але слуг,
У покорі вклоняюсь Христові.

Божий одяг слуги йде усім до лиця, -
Його тихість, не показність, скромність.
Але люди так часто шукають вінця
Від таких, як самі, й від… Іуди.