V

Автор: Юлія Лапушанська

мене качає та перекочує
від однієї рівнини до іншої
від одного берега до іншого
я стараюся залишатися на плаву
але мене виштовхують

я намагаюся триматися за Бога
але мій хватальний рефлекс не завжди спрацьовує
його не було там
він покинув мене
у найважчий момент
найважчі моменти

так важко відчувати себе нікому не потрібною
коли йому дзвонять інші люди
щоб запросити до тебе
коли він не пробачає
і сліпий на свої поразки
я більше не можу

здаюся, Господи
подякуй мою душу
я тебе дуже прошу
мені потрібне зцілення
від залежності уникання думок про нього
це людина

яка має бути по суті
найближчою
робить так важко
боляче
і повністю зводить усе  на мінімум
що я маю  відʼєднатися від цієї 

співзалежності
я більше не виношу
це неможливо
гасить
вона робить боляче
згадуючи минуле

фарисейство аж пашіє
заводить розмови за минуле
Біблія каже забули
Бог не згадує минулого
Він прощає

як тільки людина просить пробачення
Він кидає гріхи у мертве море
море, з якого немає виходу
Він кидає їх на дно
з котрого не зійти
вони там розчиняються

я заганяю сама себе
у це коло
намагаючись налагодити відносини
це настільки важко
коли це потрібно лише тобі

що простіше лишити в спокої
але це не вирішує питання
проблема лишається відкритою
і це розʼїдає зсередини
як тоді, так і зараз

це болюча рана
вона болюча тим
що я не знаю, що відбувається поза екраном
я бачу тільки хейт в мою сторону
і хочеться проклясти цього
це бʼє в мою голову
і розбиває обличчя
хочеться розказати і показати всьому світові
його поведінка - тотальна нерівновага
вона не додає стійкості