XIII

Автор: Юлія Лапушанська

і кожного ранку
коли ти повертається
ворочаєшся
у ліжку

після безсонної драми
котру знову зробила твоя вистава
ти знаєш що буде далі
а може ні

і усі ці прогалини в памʼяті
куди ділась ніч
чому було так хмарно
у цій виставі
захмарно

вона встановлює звʼязок
твоя частота і його частота
твоя любов і його кохання
він

бережи
Він сховає тебе знову
схопує
встоомлює руки
глибоко-глибоко
у втомі

де більше немає нікого
Господь, Ти її бережи
промовляючи безсонним голосом
промовляєш ти знову і знову
знаходячись у сорочці
котру не прали
вже два дні
і знову ці втіхи

ці вітки
вітальня
тут немає нікого
вони усі розбиті
набрані зламу
забрані з замку
тут відбулася історія

про котру знає тільки Господь
І вона йому відома
це тільки між нами
будь ласка
бережи її