XXIV

Автор: Юлія Лапушанська

Він знає, чому я існую
чому я ревную
і що з цього виходить

як починаю усе поступово

як виринаю
і тут знову - правда
як вичікую
як лікуюсь
як намагаюсь вилікувати
себе
і згадати
що правда

я намагаюсь
не намагатись
забути
що таке правда

забути
хто я насправді
забути
хто я
навіщо


забути всі плани
забути все, що я знала
я намагаюсь
не пророкувати
не провокувати
не бути жертвою наймою

я намагаюсь
але це не дуже значить
що в мене виходить
тільки це


я намагаюсь
не підглядати за сусідами
я намагаюсь не жалітися
я намагаюсь завжди говорити правду
я намагаюсь неправдиво не свідчити

але це не значить
що в мене виходить

я намагаюсь
читати Біблію
я намагаюсь
молитися на колінах
я намагаюсь не заздрили
але падаю

коли бачу
бачу
те благословення у когось
щоб я так хотіла
щоб було у мене


я намагаюсь
не виходити за рамки
за межі

я намагаюсь
не говорити неправду
я намагаюсь
забути те
що мене хвилює
але воно розриває зсередини

я намагаюсь
багато не говорити
не встрягайте в розмову
мовчати при мудрих
я намагаюсь не розпочинати розмову
якщо не маю, що сказати
направду

але мене розриває

моє серце не витримує
бо його провокують

я намагаюсь
намагаюсь
намагаюсь
бути тим, ким не являюсь

і щоразу падаю
і щоразу вилітаю


я хочу хочу хочу
я не ціную того, що маю