Моя Україно

Автор: Лариса Железняк

«а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять,
 крила підіймуть, немов ті орли…»  - Iсайя 40:31

Земле моя, Україно! 
боляче нині тобі -
в ранах ліси і долини,
в шрамах поля і степи…

Рани твої ми залічим,
шрами зрівняем, повір -
Й твоє прекрасне обличчя
тішити буде наш зір!

Серце моє, Україно!
чую твоє я биття!
Знаю: прийде неодмінно
мирне твоє майбуття!

Сонце моє, Україно!
Скільки тепла й доброти
в самі нелегкі години
дітям своїм даєш ти!

Пісне моя, Україно!
Не замовкай і на мить!
Голос твій чистий хай лине
з вірою в неба блакить!

Свою любов і надію
в тяжкі часи лиш зрости!
Я ж бо молюся і мрію:
як станеш вільною ти!

Ти ще, розправивши крила,
ніби орел полетиш!
Бо  ж Сам Господь - твоя сила!
Міцно за Нього держись!