Ніхто не бачив у дні тому

Автор: Наталья Шевченко

Ніхто не бачив у дні то́му,
Що день цей вирішить усе.
Що вся Земля в розп'ятті цьо́му
Спасіння придбає своє.

Ніхто.Лиш Я знав Свою долю,
Я знав,що буде через час.
В Мені була Отцівська воля,
Я скрізь віки дививсь на вас.

Відкрив вам двері до спасіння,
Мені було лиш тридцять три.
Я бачив ваше покоління
І тихий плач ваш чув:«Прости!».

Я став для вас Водою й Світлом,
Я знав–Мені готують хрест.
І що в руках Я буду грішних,
Я знав–Мене чекає смерть.

Я знав–година та настане,
Коли залишусь Я Один.
Піду,мов агнець на заклання,
Людський і Вишній Бога Син.

Я крики їхні чув негожі:
«Розпни Його!Хай Він помре!».
Вони не знали,що Син Божий,
Їх покарання понесе.

А Я мовчав.Ще небагато...
Наносять перший цвях ось-ось...
Нестерпний біль почав вже брати...
Звершилось! Накінець,збулось...

Засохлі губи.Я прибитий
 І люблячи,прощав все їм.
Обпльований,також побитий,
Мов звіром—натовпом оцим.

Я в тій юрбі тебе побачив,
Ти:«Розіпни!»—з ними кричав.
В Отця,щоб Він тебе пробачив,
Я на хресті в Його благав.

Я знав–роки свої ти зважиш,
Які даремно проживеш.
І на питання –Де ти?Хто ти?
Все відповіді не знайдеш.

Далекими були стежини:
Падіння,успіх,марнота...
Можна було хоча б хвилину,
Віддати для Мене,Христа.

В той день,коли Я був Розп'ятий,
Я твій фінал трагічний знав.
Ти жив в гріхах,немов проклятий,
Та Я твої прокляття взяв.

Я бачив сльози,стид, томління,
Я бачив горе і вину.
Я бачив твій кінець падіння,
А все тому,що Я люблю!

Люблю тебе!Хай не збагнеш ти,
Може збагнути не бажав:
Чому земні всі твої болі,
Я на хресті з Собою взяв?

Люблю тебе!Ось вся причина,
Є результатом то́го дня.
Щоб не страждала ти дитино,
Щоби спаслась душа твоя.

Моя Любов в Мені давала,
Рішучість,щоб не відступать.
Стерпіти,вирвать в смерті жало,
Щоби тобі не помирать!

Я знав і бачив твоє серце,
Мене народ гнав там і тут.
А Я любив,прощав і все це,
Завело ворога у кут.

В той день помер Я.І звершилось–
Ключі від аду Я забрав.
А Небо для людей відкрилось,
Щоб кожен Вічне Життя мав.

Крок покаяння–це є смілість,
Якщо повірив ти в Мене,
То над тобою Божа милість,
Я–оправдання для тебе!

Я чув брехню,що в твої вуха,
Майстерно сатана вложив.
Та ти дитя його не слухай,
Вір в те,що Я тобі відкрив.

Я бачив всі твої боріння,
Душу утомлену твою.
Зітхання,гордість й знов падіння,
Та все одно... тебе люблю!

Я жду тебе. Іди без страху,
Як дорогий для Ме́не ти!
До те́бе стільки йшов по праху,
Щоб Своє Світло донести!

Саме той день Я передбачив
І він був вирішальним днем,
Щоб він в житті вашім щось щось значив,
Щоб примирились ви з Творцем.

Я зараз все тобі прощаю,
Повір,Я так тебе люблю!
Що ворог вкрав–Я повертаю,
Я новий шанс тобі даю.

Тебе Я наділив любов'ю,
Почни жить з чистого листа,
Твоє колишнє–змито Кров'ю,
Живи віднині без гріха!

Живи і знай–Я є з тобою,
Живий Я!В третій день Воскрес!
Живи і дихай просто Мною,
Минуле все–віддай на хрест!

Живи!Живи! і Мою Святість
Формуй в собі і будь,як Я!
Нехай для те́бе буде в радість
І для усіх–твоє життя!

Живи!Тебе всього́ приймаю,
Ми один одному–свої!
Живи!Я руку простягаю–
Потиск любові ти прийми!

Адже й для цього Я родився,
Розп'ятий був,щоб ти міг жить.
Воскрес Я,щоби ти змінився,
І зміг,як Я,інших любить.

Іди.Як сліз бачу багато,
Іди і шлях їм покажи!
Безбожним,гордим і пихатим
Про Мою жертву розкажи! Амінь 

Автор–Наталя Шевченко;
Переклад Ангеліни Ющук

07.04.2023р