Є слова, котрі ніщо не значать

Автор: Лілія Мандзюк

Є слова, котрі ніщо не значать,
І є тиша, що неначе дзвін
Промовляє, бо глибоко бачить.
Мудрість є не зайвою усім!

Є дощі – дощі благословення,
Є дощі стихійні й ніщивні.
Лицемірство є і є смирення,
Є криві дороги, є й прямі.

Є печаль на щастя й покаяння,
Є печаль безбожна і світська.
Є гора надії й сподівання,
Інша – безнадії і стаху.

Є любов, яка живе віками,
Є "любов" – насправді сурогат.
Хтось мандрує все життя світами,
Хтось щасливий, бо є власний дах.

Хтось убогий та при тім несеться,
Хтось простий, при тому ж він багач.
Хтось чекає Бога й Ним ведеться,
А хтось сам береться за вантаж.

Хтось в розмові щирий, як дитина,
А хтось гордий і такий складний.
Хтось красивий серцем, мов перлина,
Хтось бундючний, і сварливий, й злий.

Є сусід, котрий рідніший брата.
Є й брати, що стали вороги.
Хтось шанує своїх маму й тата,
А хтось – ні, і шкодить цим собі.

Хтось лінивий, інший – як мурашка,
У жнива збирає власний хліб.
У когось життя неначе казка
Та при тому не щасливий він.

Хтось багатств немає та радіє,
Бо він має Бога й щастя в Нім.
Хтось від злоби передчас старіє,
Інший буде й в старості цвісти.

...Біблія говорить однозначно:
Бійся Бога і Його люби! 
В цім добро, в цім щастя й вічна радість!
О, як добре, Боже, що є Ти!