Йдии і більш не гріши

Автор: Юлія Тонего

Приводять же книжники та фарисеї до Нього жінку, схоплену в перелюбі..." Ів. 8:3

"...Сказав до неї Ісус:"І Я тебе не суджу: іди і більше не гріши!"
Ів. 8: 11

Її вели на смерть. Вона це знала.
І серце птахом билося у грудях.
Вже милості до себе не чекала,
Бо співчуття не бачила у людях.

Та й хіба можна співчувати? Адже
З перелюбу взяли її, і винна!
Закон Мойсея справедливо каже
Камінням вбити за таку провину.

Не оправдовувалася. Мовчала.
Слова нічого б не могли змінити.
Якби не так, то мабуть би кричала,
Щоби простили. Як хотілось жити!

Але вели на смерть. Страшні хвилини
Очікування першого удару.
А потім ще і ще - поки загине,
Прийнявши таку страшну смертну кару.

Чи каялась за гріх у серці? Може,
Бо сталось диво: привели до Того,
Про кого чув уже, напевно, кожен.
І запитали люди ті у Нього:

"Учителю, ця жінка - перелюбна.
На самім вчинку удалось схопити.
Закон Мойсея каже, що осудна
Й камінням нам велить її побити.

А Ти що скажеш?" І вони в чеканні
Дивились пильно на того Равина.
Вже дратувало всіх Його мовчання,
Бо очевидною була провина.

Ну а вона? Стояла поміж ними
Й, можливо, до кінця не розуміла,
Чого прийшли сюди з словами тими.
Але надія в серці зажевріла,

Бо Він мовчав, писав Собі щось долі
І не зважав на їхні запитання.
Та коли не вгавали, встав поволі
І: "Хто з вас без гріха, то кидай камінь".

Та й знов схилився. Серце затремтіло!
Вона одна була посередині.
Здавалось, вже каміння полетіло
І гине, гине у своїй провині!

Але помалу всі, один за одним,
Розходитися стали. Старші, менші.
Не ведена за місто уже жодним.
Лишили й ті, які спіймали перші.

Зосталася вона і та Людина.
Чи ні - Месія, Посланець від Бога,
Бо хто б іще міг за таку провину
Не вести побивати на дорогу?

А Він поглянув, що нема нікого,
Крім неї, каже: "Де ті, що судили?
Не бачу винувателя Я твого.
Ніхто не осудив? Усі лишили?"

"Ніхто, о Господи". "І Я не буду.
Іди і більше не гріши". Щаслива!
Він дав їй те, чого вже не забуде:
Можливість жити по-новому. Диво!
***********************
Це диво і сьогодні Бог звершає:
Життя, скалічене гріхом, рятує,
Провини тяжкі, що гнітять, прощає
І стогін серця зраненого чує.

Але слова Його: "Іди і більше
Ти не гріши" - до нас лунають,
Щоби чогось не сталось з нами гірше.
Він знову й знов про це попереджає.

Так добре бути прощеним, спасенним
І у Христі життя почати нове.
Та все це може стати надаремним,
Коли почнемо ми грішити знову.

Не легковажмо милосердям Божим,
І тим, що дав Він, дуже дорожімо!
Бо гріх нас від Христа відвести зможе,
І долю кращу він у нас відніме.

"Іди і більше не гріши" - Бог каже.
Вкарбуємо у серце кожне слово,
Щоби врятоване Ісусом життя наше
Було по-справжньому й назавжди нове!

© Юлія Тонего