Ображені й неправі, помиріться!

Автор: Лілія Мандзюк

В житті буваєм іноді неправі,  
І визнати вину нам тяжко, аж 
Стаєм пихаті, горді і зухвалі 
Й шукаєм оправдань, говорим: "Я ж... 
 
Я ж ненароком, не хотів образить,  
Це винний ти, що жарту не сприйняв".  
Й не помічаєм, як диявол разить,  
Він хоче, щоби гріх нас руйнував. 
 
Смирімося,коли нас совість судить, 
А якщо приспана уже, то розбудім. 
Хто живе Словом - просто йде, не блудить. 
Прийти до Нього швидко поспішім. 
 
Нехай не буде у серцях образи, 
В Ім'я Христа, ображені, простім. 
Геть, геть й сліди від гнівної прокази,  
Ми душ своїх злим гнівом не ятрім. 
 
Ображені й неправі, помиріться,  
Хай немир не панує в християн.  
Як вчить Христос - покайтесь, обніміться, 
А Бог зішле у душі Свій бальзам.