Люблю тебе осінь

Автор: Lyubov Dulya (Shewchik)

Люблю тебе, осінь, з твоїми дощами холодними, 
Молочними ранками, вбраними в сивий туман, 
Із запахом прілого листя, ключами над водами, 
Що линуть до теплих країв, крізь незгод ураган. 

Люблю тебе, осінь, за миті з прекрасними думами, 
За бабине літо й терпкий хризантем аромат. 
Погоду плаксиву і небо ласкаво-задумане, 
І повний плодів соковитих, привабливий сад. 

Люблю тебе, осінь, з твоїми вітрами і зливами, 
І листя опале, і сиві хмарки в небесах. 
І сонячний блиск, з промінцями байдужо-грайливими, 
Яким невідомий холодний, пронизливий страх. 

Люблю тебе, осінь, за тиху мінорну мелодію
Сумних журавлів, що далеко летять в висоті, 
За шелест барвистого листя в борні з непогодою, 
За клени, привабливі клени твої золоті. 

Люблю тебе, осінь, бо ти як німа проповідниця, 
Невпинно вмістиш, про таку ж швидкоплинність життя, -
Що тут, на землі,  все прекрасне мине і закінчиться, 
Лишаючи згадку й спізніле в душі каяття. 

Люблю тебе, осінь... Бо ти нам Творцем подарована! 
А Він в досконалості все на землі сотворив! 
І ту таємницю, яка ще для інших прихована, 
В тобі я відкрила, як диво таємне із див. 
~ДЛВ~