Позаду спалено мости

Автор: Леся Данильчик

Позаду спалено мости,
Назад дороги вже немає...
Іди вперед, там Бог чекає,
Лише не стій, вставай і йди!

Не повертайся у Содом,
Не смій свій зір туди вертати,
Щоб не прийшлося тобі стати
Навіки соляним стовпом!

Позаду спалено мости,
Там прірва і вогонь палає...
Минуле ехом знов лунає,
Зумій його перемогти!

Не манить хай тебе туди,
Де гріх кругом, як цар, панує,
Фальшиву радість подарує,
А потім скаже: "Заплати!".

Не стань лише його рабом,
Зумій гріху протистояти.
Тобі потрібно пам'ятати:
Союз із ним веде в ярмо.

Позаду спалено мости...
А йти вперед немає сили,
Вітри зненацька підкосили,
Й нема кому допомогти.

Це лиш здається тобі так,
Насправді Бог з тобою поряд,
Не зводить з тебе світлий погляд
Й несе, як треба, на руках.

Пустеля ця не назавжди.
Хоч мучить спрага, мучить голод,
Почуєш скоро рідний голос
Й нап'єшся чистої води.

Бог серце очищає так
Й чекає з радістю на тебе,
Коли свій зір направиш в небо
І не обернешся назад.

Старі вже спалено мости,
Господь новий тепер будує
У Край, де серце не сумує,
Де вічна радість навкруги.

Він допоможе все пройти,
Лише іди й не зупиняйся,
Назад ніколи не вертайся,
Туди вже спалено мости!

30.07.2021