Лине звістка одна за одною

Автор: Леся Данильчик

Лине звістка одна за одною:
Катаклізми, конфлікти, хвороби...
Десь міста затопило водою,
Помирають від лиха народи.

Там війною іде брат на брата,
Непокірні батькам стають діти,
Хтось самотнім лишивсь помирати,
Комусь біль вже несила терпіти.

У життєвій важкій круговерті
Прагнуть люди багато звершити
Й дуже сильно лякаються смерті,
Та, на жаль, не бояться грішити...

А що завтра на людство чекає?
Скільки ще залишилося часу?
Світ кругом у гріхах потопає,
Беззаконням наповнює чашу.

На смоковниці листя зелене,
Скоро гірко земля заридає...
Час останній ступає на землю!
Хай пробудиться той, хто дрімає!

Хоча вісті невтішні повсюди,
Та звучить ще і Добра новина:
Хай спішать примиритися люди
Із Отцем через кров Його Сина.

Він готовий від смерті спасати,
І чекає на кожну людину,
Хто життя Йому встигне віддати,
Не страшна тому світу кончина.

Бог не прагне когось погубити,
Він любов Свою щедро дарує,
Та, на жаль, людство хоче грішити,
Добру звістку немовби й не чує.

Та у Бога велике терпіння,
Його милість усе покриває,
Ще дарує Він людству спасіння,
Із любов'ю, як Батько, чекає.

Він покаятись всіх закликає,
Ніжно стукає в серденька двері.
Хтось почує, в ту ж мить відкриває,
Хтось не прагне із Ним повечерять.

Можна слухати вістку й не чути,
Можна втратити шанс на спасіння,
Треба людям нарешті збагнути,
Що закінчиться Боже терпіння.

* * *

Звідусіль линуть різні новини...
За якими, мій друже, ти стежиш?
Хто Господній - у небо полине...
Перевір, чи до Нього належиш!

24.07.2021