Ніколи не...

Автор: Леся Данильчик

Ніколи не плануй своє життя,
Проєктувати наперед не варто,
Бо ти не знаєш, що породить завтра,
Чи не зупинить смерть серцебиття.

Ніколи днем майбутнім не хвались
І не кажи, що зробиш те чи інше,
"Як Бог мені дозволить", - скажи ліпше
І щиро, як дитина, помолись.

Ніколи не кажи: "Я зможу все,
Я все зроблю, усе мені під силу",
Бо ти не знаєш, у яку хвилину
Ти на шляху своєму упадеш.

Ніколи ти собою не гордись,
Собі у серці не складай медалі,
Якщо ти маєш успіх в якійсь справі,
То краще перед Господом смирись.

Ніколи не надійся на людей,
Бо плоть насправді - то хитка опора,
Якщо тобі хтось помагав учора,
То завтра вже, можливо, підведе.

Ніколи не дивись в життя чуже,
І приміряти не спіши на себе
Те, в що тобі вдягатися не треба,
Те, що тобі лиш горе принесе.

Ніколи на життя не нарікай,
Якщо воно не так, як хочеш, склалось,
Якщо незадоволення зібралось,
Про біди інших в той момент згадай.

Ніколи цінні миті не марнуй:
Людське життя - то наче вітру подих,
Як сон короткий, в небуття відходить,
А ти будь на сторожі і пильнуй.

Ніколи не кажи, що є ще час,
Що ти устигнеш з Богом примиритись,
Як кличе Він, не смій тоді баритись,
Бо то, можливо, твій останній шанс.

Ніколи не плануй життя своє,
Довір його в Батьківські руки Бога,
Бо хто пройшов із Ним земну дорогу,
Той, хоч помре, та з Богом оживе!

09.03.2022