День подяки

Автор: Ілля Коряковцев

Яке чудове слово те "подяка"!
Його почуєш - серце затремтить!
Душа жива її так прагне всяка
День кожен, кожен час і кожну мить.

Не просто слово, це душі частина,
Що Бог створив для вічного буття
Без вдячності вмирає дух людини
Без неї і життя вже не життя.

А з вдячністю обличчя сяє сонцем,
Та й все навколо ніби ожива.
Постукають привітно у віконце
Навзаєм щирі вдячності слова.

Піднімеш очі до небес блакиті,
Споглянеш на безкраю височінь...
Подякуй за життя, за дні прожиті,
Надію для прийдешніх поколінь.

Не можна без подяки й дня прожити,
А скільки ж днів таких Господь нам дав
Водою, хлібом, миром дорожити!
Щоб сміх дітей ніколи не вгавав.

Невдячне серце тверде, наче камінь!
Не чує голос лагідний Отця
Святого, що панує над віками
І Духом Хто запалює серця.

А вдячним бути - справжня насолода!
Душі тепло ти ближнім віддаєш!
І смутку не приносить вже негода,
Коли щодня з подякою живеш!

Чи ж Бог чекає від людей подяки?
За сонечка тепло, за літні дні?
Рясні благословіння день усякий
Щасливі дні, і горя дні сумні?

За синє небо, спів пташок барвистий,
Що бачимо ми й чуємо щодня
За те, що Бог серця від зла очистив
В сім'ю Своїх дітей і нас прийняв

Подяка із сердець хай не стихає!
Тому, у кому радість лиш Однім.
Летить до Бога, в небо те безкрає
Подяка Богу, вдячними живім...