Ранку зоря у небесній коралі

Автор: Ілля Коряковцев

Ранку зоря у небесній коралі
Свіжістю ночі вітає нас знов.
Вічність застигла у часу порталі
Всесвіту загадці. І без розмов

Глянеш у неба блакить незворушну.
Дума про вічне на серце ляга.
Та й забуваєш про долю ту скрушну,
В підступі злім руку що простяга.

Що не жаліє й малого дитяти,
Батька і матір вбиваючи враз.
Ворог, народом всюди проклятий,
Вкрадений, поштою шле унітаз.

Світ-бо неначе увесь збожеволів.
В кожному серці невпевненість й страх.
Вже не потрібно безпеки паролів.
Світу майбутнє у "хворих" руках.

Тільки і чути про війни й багаття.
Зло набирає потугу і міць.
Сиплються в небо безбожних прокляття. 
В тяжкі часи ці людських моровиць.

А в нетривких митях спокою й тиші
Бог знову й знову говорить до всіх.
Будьте спокійні, мудрі й добріші.
Зло не впускайте на серця поріг.

Все, що навколо, хай вас не злякає
З волі небес все стається в цей час.
Кара на всіх нечестивих чекає.
Вірних світильник горить. Він не згас.

Мудрість згори так потрібна сьогодні,
Щоби не впасти у пута брехні.
Їжі й води дати тим, хто голодні.
Віри ґартунок в духовнім вогні.

Звуків війни день новий не боїться.
Птаство небесне все ж славить Творця.
Змучені й згорені вдів наших лиця.
В щирій надії сміються ж серця.

Марні не будуть усі ті ридання.
Всяку сльозу Бог з очей витре вмить.
Плачу не буде, не буде й страждання.
Серце від болю не буде щемить.

Ранок і вечір! Сонце за обрій!
Все на землі має час свій і плин.
Цар-бо царює могутній і добрий!
Світу Спаситель, Ісус, Божий Син.