Нагорода

Автор: Ілля Коряковцев

1Кор 9:24-27: "Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? 
Біжіть так, щоб одержали ви! І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний. 
Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним."

Життя людини - біг із перешкодами.
Народження - гучний початок, старт.
Батіг невдач - медяники з нагодами.
Чи доля це, чи випадок, чи жарт.

Життя - дарунок Господа величного
Безцінний, унікальний, дорогий.
То ніжний подих вітру нам зустрічного.
Багатство слави вічної ваги.

Кудись женемось. Прагнемо, бажаємо,
Не дивлячись на те, що на кону.
Живемо без мети - живі вмираємо,
проходячи мандрівку цю земну.

В житті ж бо є і спринтери, і стаєри.
І кожен свій обрати може стиль.
Свічки, лучинки, чи ж яскраві фаєри!
Там буря - не життя, тут повний штиль.

А бігти треба так, щоб щось отримати
Бо прийме нагороду лиш один.
Як бачиш ціль, то можеш себе стримати.
І після перемоги лиш спочин.

Ген, хтось біжить для свого задоволення.
Щоб міг сказати: "Бач, я це зробив!"
То тлінним марнославством поневолення.
Бо біг, боровся, мов повітря бив.

Вмертвляю все тілесне, поневолюю
Негідним-бо я стати б не хотів.
Ріллю життя свого щодня прополюю.
Й зрікаюся всіх тлінних почуттів.