Жнива

Автор: Ілля Коряковцев

Лк 10:2: 
"І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє."

Багато праці на Божій ниві чекає вірних.
Відповідальних, і працьовитих, Йому покірних.
Господнє жниво дозріло в пору. Спішим збирати!
Несім пшеницю до Його двору. Не час дрімати.

Зерном колосся вже налилось. Часу не гайте!
Бо вітер дужий враз зірвавсь. Врожай збирайте!
В житни́цях неба те зерно, свята пшениця.
З землі вже зібране воно. Життів скарбниця.

Бог бачить з неба й колосок, про нього дбає.
Від зграй грабіжників-пташок оберігає.
І пізні, й ранні Бог дощі рясні дарує.
В обіймах літнього тепла життя вирує.

Буває й кукіль, тать німа, вкрадеться тихо.
Та Бог все бачить, не займа, йому ж на лихо.
В жнива відділить все сміття. В багаття кине.
Так і душа, що не спаслась, навік загине.

Ось-ось і скінчаться жнива. Спасіння літо.
І змовкнуть заклику слова. Що ж буде з світом?
Закриє двері назавжди Господь до неба.
Та ще багато Йому спасти творіння треба.

21.07.2025 р.

© Ілля К.