Душа

Автор: Ілля Коряковцев

Сказав: "Живи"! З'явився з небуття
Вінець всього творіння особливий.
Вдихнув у порох силу, дух життя.
Квиток у вічність маємо щасливий.

Премудрий і величний наш Гончар
Зліпив мільярди душ на неба крузі.
Життя вдихнув у твориво, мов пар.
І безліч квітів-душ в небеснім лузі.

Життя людей Ти, Боже, розцвітив.
У щастя кольори й відтінки плачу.
Плекав, як пташенят, беріг, ростив.
Здоров'я дав і розум, добру вдачу.

Створив чудовий край серед зірок.
На ниточці висить Земля прекрасна.
В Твоїх руках наш подих, намір, крок.
Любов Твоя безмірна і незгасна.

У рай земний прекрасний поселив.
З людиною мав щире спілкування.
Там спів пташок серця їх веселив.
І працю мали, догляд, піклування.

Явив Ти, Боже, мудрість й благодать
Душа з'явилась вічна із нічого.
Яку ціну за неї слід віддать?
Багатство неземне у спадку Твого.

Живи. Твори. Люби. Завжди радій.
Стежки думок і намірів безкраї.
Потрапить в пастку власну лиходій
Святому мир і спокій в вічнім раї.

Бог кожному дав вміння і талант.
Суди і владу дав творінню в руки.
Хоч вид непоказний та дух - гігант.
І прагне він небесної науки.

Те Слово, що збудило до життя.
Усе, що зараз бачимо в природі
В житті земному щире каяття.
І слава Богу вічному в народі!