Я не здамся без бою

Автор: Ілля Коряковцев

Заплющу я очі, немовби дитина.
Закриюсь рукою від жахів життя.
У натовпі я та в думках сиротина.
Стою на узбіччі людського буття.

Тривога в душі, на серці неспокій.
Від кого чекати рятунку від бід.
Чи я вже на дні? У прірві глибокій?
Від віри, любові лишився лиш слід?

Сховатись, втікти... Не здамся без бою.
Хоч страшно лютує, як лев, сатана.
"Довіку Я буду, дитино, з Тобою"
Духовна прадавня триває війна.

Мій човен пливе крізь море життєве.
На скелі женуть грізні хвилі тривог.
Кінець... Та було це страхіття миттєве.
Спасіння маяк. Вічний в милості Бог.

Тримає мене Він так міцно за руку.
Веде по вузенькій стежині земній.
І з Ним пізнаю всю життєву науку.
І мир, і спокій лиш знаходжу я в ній.

Дорослий. Проблеми. Чи треба ховатись?
В двобій ти хоробро із вірою стань.
Бог з нами! Чи можемо ми ще боятись?
До бою з собою, з гріхом без вагань!!!